Гейхери – це рослини, які просто створені для того, щоб потурати будь-яким примхам садових дизайнерів. Колір листя у різних сортів варіюється від спокійного зеленого до темно-пурпурного, майже чорного, включаючи відтінки жовтого, оранжевого, червоного, шоколадного. Облямівка, контрастні прожилки, штрих, крап, сріблясте напилення – все це у гейхер є в надлишку, завдяки чому в композиції їх можна використовувати для створення самих несподіваних ефектів.
Цвітіння гейхер не можна назвати розкішним, але це анітрохи не применшує декоративності рослини. Витончені суцвіття-волості на тонких квітконосах висотою близько півметра створюють повітряну хмару: білу, рожеву або червону – в залежності від забарвлення самих квіток. Такі хмарки надають легкості будь-яким квітників і допомагають врівноважити деяку ваговитість і помпезність окремих красивоквітучих багаторічників, наприклад, ірисів і півоній. Благо цвітуть гейхери тривало, починаючи з червня.
Вагомою перевагою гейхер є те, що це зимовозелені рослини. З настанням зими вони йдуть під сніг з листям, які зберігаються під кучугурами, і відмирають тільки навесні, після чого їм на зміну відростають нові. Що це дає на практиці? Можливість прикрасити сад до найпривабливішої пори року – пізньої осені. Особливо гарні гейхери в листопаді після перших заморозків: покриті інеєм, наче зацукровані. Та й минулої зими, коли снігу майже не було, а сонце визирало рідко, гейхери і їх близькі родички гейхерелли дуже оживляли сумну в цілому картину.
Особливістю догляду за гейхерами являється те, що їм потрібна часта пересадка – не рідше, ніж раз в 3-4 роки.
